КОРЕЦЬ Анна ПОРУШЕННЯ НОРМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ДОПИСАХ КОРИСТУВАЧІВ СОЦМЕРЕЖ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОГО СЕГМЕНТУ FACEBOOK)

 

Волинський національний університет  імені Лесі Українки

Науковий керівник: д. філол. н., проф. М.В.Жуйкова

У сучасному інформаційному просторі, особливо в соціальних мережах, питання культури української мови набувають вагомого значення. Соціальні платформи стають своєрідним індикатором нашого рівня освіченості та культурного виховання. Водночас мовна культура в Інтернеті все частіше викликає жваві дискусії. Аналіз літературних відхилень у дописах на Facebook демонструє не лише технічну сторону виразності, але й розкриває культурологічні та соціальні аспекти комунікації.

Мовна культура – це здатність свідомого й вмілого використання норм усної та писемної літературної мови, а також мовно-виражальних засобів відповідно до цілей та умов спілкування [3, с. 285-286].

Культура мови сформувалась як окрема лінгвістична дисципліна у 1950-1960-х роках. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., ця галузь зазнала активного розвитку [2, с. 3].

Слід підкреслити, що культура мови – це динамічне явище, яке відображає суспільні зміни та нові вимоги до комунікації. Кожна історична епоха встановлювала власні норми та стандарти, що відповідали соціокультурним і мовним реаліям часу. Зміни в правописі, поява нових понять і термінів формують мовні норми та вимоги.

Наразі ця галузь включає широкий спектр досліджень та власну термінологію, яку постійно оновлюють та стандартизують [1, с. 9].

З настанням нового тисячоліття процес мовних змін став ще більш помітним. Розвиток Інтернету, соціальних мереж і швидке розповсюдження мовної інформації призвели до розширення та певної трансформації вимог до культури мови. Останніми роками, особливо в умовах російської агресії, відбувається активне відмежування від росіянізмів, що закріпилися під впливом тоталітарного комуністичного режиму.

У дослідженні здійснено ґрунтовний аналіз різних аспектів мовного вираження у спілкуванні користувачів мережі «Фейсбук». Протягом десяти місяців було переглянуто та проаналізовано близько 8500 дописів і коментарів, що дозволило зробити висновки та узагальнення.

Особлива увага зосереджена на виявленні та класифікації орфографічних, орфоепічних, граматичних, лексичних і пунктуаційних помилок, які трапляються в опублікованих матеріалах цієї платформи.

Найпоширенішими орфографічними помилками виявилися такі:

-                  недотримання правил вживання апострофа: звязок, зявитися, різдв’яний, св’ято, памятати, інтервю, св’ященник, вязати, мяч, обєктивність, здоровя, сімя, розїхатися (треба: зв’язок, з’явитися, різдвяний, свято, пам’ятати, інтерв’ю, священник, в’язати, м’яч, об’єктивність, здоров’я, сім’я, роз’їхатися);

-                  порушення правил уживання дефіса: «Ага (,) головне усе забрати в дітей сиріт», «Дайте назву фільму (,) будь-ласка», «Таку каву може зробити будь хто», «По перше (,) це якісь нісенітниці (,) по друге (,) – читайте те, що по перше», «А то говорять просто що небудь», «Все-одно має бути»;

-                  написання слів із пів: «Подякуйте, що хоч не на пів острів», «Вона півжиття на це потратила, а ви кажете …», «Півдня чекала (,) коли стане цікаво», «Півока почервоніло», «Так там півриби згнило»;

-                  правопис власних назв з малої літери: «Вдома на ліжку в тиші, як в європі», «іра (,) вам нехай щастить завжди», «Ми живемо в селі в’язівне (,) і тут він не працює весь день», «Нехай цей микола стежить за своїм язиком», «Вона також мріяла про перемогу україни», «Поїде на вечірку в київ, як завжди», «Ця моніка нормально ж виглядає»;

-                  написання не разом з дієсловами: «Я (,) наприклад (,) нічого неотримувала», «В’язівне. Непрацює всі ці дні», «Так він завтра небуде вкуснішим», «Головне (,) що його вона в Луцьку непомітила», «Незміг нічого кращого придумати», «Я просто перекладу незнаю».

Перегляд відео на особистих сторінках користувачів та організацій дозволив виокремити такі орфоепічні помилки:

-                  пом’якшений звук [ч]: [чʼарівнúй], [нічʼóго], [помічʼнúк], [смáч’но], [ч’áс], [зýстріч’], [ніч’], [ч’аснúк], [ч’áшка];

-                  пом’якшена вимова звукосполуки [шч]: [дощ’], [щ’áстя], [ніщ’ó], [щ’úрий], [піщ’áний];

-                  неправильне наголошення слів фольгá, випáдок, начúнка, мережá, нóвий, листóпад, запиúтання (треба: фóльга, вúпадок, нáчинка, мерéжа, новúй, листопáд,запитáння.

Виявлено значну кількість граматичних помилок (морфологічних та синтаксичних):

-                  неправильні закінчення слів при відмінюванні: «Вони що живуть по різним будинкам?» (треба: по різних будинках); «По воротам бити ж не вміють» (треба: по воротах); «Треба частіше по вікнам зазирати» (треба: по вікнах);

-                  неправильне утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників: «А я знаю, хто сама краща хазяйка», «Яка з них більш смачніша?», «Самий кращий в Україні», «Найбільш небезпечніше на цій вулиці в Луцьку», «Більш напруженіше у попередній книжці автора»;

-                  помилки під час відмінювання чол. та жін. імен по батькові: «… линуть вітання до милої найкращої ласкавої донечки Вікторії Вікторівної», «Лучани, хто має номер телефону до хірурга - стоматолога Асі Михайлівної?», «Знайомі з Владиславом Валерійовичом?» (треба: Вікторівни, Михайлівни, Валерійовичем).

Трапляється чимало лексичних помилок:

-                  вживання дієслова «зустрічатися» у значенні ʻтраплятисяʼ (з неістотами): «Саме в професійних дизайнах найчастіше барбарис зустрічається», «Багатобарвні орнаменти у вишивці рушників і одягу зустрічаються у всіх областях України»;

-                  вживання прикметника «вірний» та прислівника «вірно» у значенні ʻправильнийʼ, ʻправильноʼ:  «Артист зазначив, що його невірно зрозуміли», «А в вас теж вага невірно показує після свят», «Вам вірно написали, що треба іти до адміністрації»;

-                  вживання «на рахунок» в значенні ʻщодоʼ: «На рахунок розміру дам відповідь (,) коли знайду метр», «На рахунок транспорту (,) то в нас є Артурчик», «На рахунок цього вже були якісь офіційні коментарі?», «На рахунок цього можна говорити довго, а от толку…»;

-                  помилкове вживання словосполучення приймати участь замість брати участь: «Участь в спортивних змаганнях приймали команди сіл», «Участь приймати в лотереї можна по декілька разів», «Приймати участь в благодійності треба тихо»;

-                  вживання відношення в значенні ʻстосунки, ставленняʼ: «У них погіршились відносини (,) і це видно», «Боротися потрібно з собою, з своїм егоїзмом, своїми емоціями, поведінкою, відношенням»; «З дітьми треба підтримувати дружні відносини», «За своїми відносинами дивіться»;

-                  вживання «на протязі» в часовому значенні замість «протягом»: «На протязі місяця мені відповідали, що шукають»; «Я вже чув тричі (,) що на протязі дня дадуть відповідь», «Запах тримається на протязі дня», «На протязі дня ця кімната найсвітліша»;

Зазначимо, що пунктуаційні помилки складають найбільшу частку — 42,7% від усіх виявлених помилок:

-                  не відділені прості речення в складному: «Я ж бачу (,) що ситуація не покращується», «З’явилася прекрасна можливість (,) а ви ризикуєте не скористатися нею», «Так піди подивися (,) чи там хтось є»;

-                  відсутність розділових знаків при однорідних членах речення: «В таких умовах ні помитися (,) ні до вбиральні сходити»; «Щось Луцьку не везе. То Тимощук (,) то Монатік», «Цього року і огірки (,) і кабачки (,) і помідори раніше будуть»;

-                  відсутність ком після звертань: «Кияни (,) а де донати (?)», «Марино (,) ви самі подумали про це?», «Світлано (,) дякуємо за вашу підтримку (,) нехай ваша родина буде здоровою»; «Дівчата (,) вам удачі і надалі», «Аня (,) хто вам таку дурницю сказав?»;

-                  відсутність розділових знаків при вживанні вставних слів та конструкцій: «Мабуть (,) книгу б не дочитала», «Щось відчував (,) мабуть», «Доречі (,) з панною Трелоні смішно вийшло», «Ще не дивилася жодної серії. Мабуть (,) вже час», «На жаль (,) тепер оцінюють не сам артистичний номер, а хто придумає найжахливішу сценку сучасності...».

Дослідження вказує на потребу в підвищенні мовної грамотності серед користувачів мережі «Фейсбук» та демонструє актуальність подальших досліджень мовних навичок у цифровому середовищі.

Чинниками поширеності помилок у соціальних мережах можуть бути як часті зміни у правописі, так і брак відповідної мовної освіти або недостатня увага до цього аспекту спілкування. Деякі мовознавці, досліджуючи такі мовні відхилення, роблять прогнози щодо правописних змін, які, ймовірно, можуть закріпитися через 100-200 років.

Аналіз помилок також показав значний вплив російськомовного контенту на українську мову, що особливо позначилося на порушенні орфоепічних, морфологічних та синтаксичних норм. Це явище підкреслює необхідність підвищення мовної грамотності у користувачів соціальних мереж, адже інтеграція елементів іншомовних рис може призвести до змін у сприйнятті й використанні рідної мови.

Для покращення культури мовлення в соціальних мережах, зокрема на платформі «Фейсбук», необхідно усвідомити, що основи грамотного мовлення закладають ще в школі. Протягом усіх років навчання учні поступово оволодівають правилами правопису, граматики, стилістики на уроках рідної мови. Тому важливо, щоб кожен користувач «Фейсбуку» розумів, що культура мовлення є невід’ємною частиною його загальної культурної свідомості.

                                                                 Література

1. Гарбар І. В., Гарбар А. І. Культура мовлення : навчальний посібник. Миколаїв : НУК, 2023. 228 с.

2. Струганець Л., Бобесюк О., Веремчук О. та ін.; за ред. Струганець Л. Культура мови : від теорії до практики : монографія.  Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2015. 216 с.

3. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), Зяблюк М. П. та ін. 2-ге вид., випр. і доп. К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с.

4. Український правопис : довідкове видання / НАН України. Київ : Наукова думка, 2019. 392 с.