Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»
Науковий керівник: к. філол. н. І.О.Назаренко
Вставні конструкції, що використовуються в працях, пов'язаних із садово-парковим мистецтвом, є різноманітними за своїми функціонально-семантичними, модальними та емоційно-оцінними значеннями. Вони відіграють важливу роль у структурі наукових текстів, сприяючи більш точному вираженню думок і забезпечуючи логічну зв'язність викладу. Дозволяють авторам висловити своє ставлення до викладеної інформації, показати рівень впевненості або, навпаки, підкреслити сумнів у певних твердженнях. Використання таких конструкцій допомагає додати тексту певного емоційного відтінку, що робить його більш живим та виразним. Окрім того, підсилює в читача загальне сприйняття тексту.
У наукових текстах зазначеної фахової тематики найуживанішими є такі групи вставних компонентів речення:
1) вказують на зв’язок між частинами тексту, структуруючи його (по-перше, по-друге, отже, таким чином, у такий спосіб, насамперед, передусім, нарешті, насамкінець): Таким чином, в пейзажних парках превалюють місцеві деревні рослини, кущі та трав’янисті рослини [Кузнецов 2019, с. 49]; Без необхідного освітлення ми не можемо сприйняти предметного світу. Отже, світло й тіні, породжені ним, мають першочергове значення у сприйняті ландшафтних композицій [Крижановська 2019, с. 159]; Підбір рослин і характер біологічно обумовленого архітектурного простору пов’язаний, передусім, з екологічними особливостями видів дерев і кущів та з відповідними умовами навколишнього середовища [Кузнецов 2019, с.85];
2) передають ставлення до способу висловлення думки (іншими словами, точніше): …збереження водних ресурсів та біорізноманіття, і визначається як процес відновлення екологічної функції ландшафтів, водойм, іншими словами, підвищення родючості, продуктивності та можливості екосистем задовольняти потребам суспільства [Варивончик 2022, с.223];
3) зазначають джерело повідомлення (на думку вченого, на нашу думку, як зазначають…, як зауважують…): На думку авторів, у зв’язку з високими декоративними якостями і санітарно-гігієнічними властивостями відсоток участі шпилькових у міських насадженнях України повинен бути не менш, ніж 20–30% [Кузнецов 2019, с. 148]; На думку багатьох фахівців, масштаб сприяє виявленню композиційної цілісності й художньої виразності будь-якого ландшафтного об’єкта [Крижановська 2019, с. 182];
4) покликаючись на незаперечні факти, надають ваги сказаному, що «відтворює його об’єктивність, офіційний характер» [Завальнюк 2011, с. 33] (за даними досліду, за результатами аналізу): За результатами аналізу історії формування та розвитку комплексних пам’яток природи Українського Полісся, показано їхню трансформацію, що відбулась упродовж 60 років [Дзиба 2020, с. 66]: Зокрема, виявлено значну кореляцію за результатами оцінювання весняних і літніх пейзажів Маріїнського парку… [Гатальська 2019, с. 86];
5) пом’якшують категоричність висновків і порад (як відомо, припустімо, треба гадати): Як відомо, зелені насадження бульварів і їхня освітленість збагачують міську архітектуру, об’єднують окремі зелені об’єкти в загальний зелений ансамбль і з’єднують місто з приміськими зеленими масивами [Крижановська 2019, с.257]; Підпірні стінки створюють, як відомо, для укріплення схилів [Кузнецов 2019, с.135]; Рекреаційна діяльність людини всебічно впливає на лісові насадження і, як правило, негативно [Кузнецов 2019, с.121];
6) дають раціональну оцінку інформації (поза сумнівом, напевне, мабуть, можна погодитися): Неможливо, мабуть, створити ідеальну класифікацію паркових культурфітоценозів, оскільки вона повинна включати дуже багато параметрів [Кузнецов 2019, с.9]; Проаналізувавши функціональне призначення шести парків, що були об’єктами нашого дослідження у м. Києві, можна стверджувати, що парк ім. Т. Шевченка, Голосіївський ПКіВ ім. М. Рильського та ПКіВ “Перемога” є поліфункціональними [Олексійченко, Мавко 2018, с. 52];
7) дають емоційну оцінку інформації (на жаль, на щастя): Ментальне сприйняття громадського простору громадянами України, на жаль, відрізняється від його сприйняття громадянами Західної Європи [Роговський 2019, с.13];
8) виконують функцію інтонаційного та змістового виділення певного факту (до того ж, власне, зокрема, так): Озеленення як елемент ландшафтного дизайну та архітектури спричиняє суспільну цікавість. Зокрема, це об’єкти соціальної інфраструктури: громадські центри, міські вулиці та площі, парки, сквери [Варивончик 2022, с. 222].
Зважаючи на специфіку вставних синтаксем, очікувано, що аналіз текстів із паркознавства не засвідчив унікальних комунікативно-прагматичних функцій вставних компонентів. Окрім того, науковий стиль із характерною для нього емоційною нейтральністю, унормованістю та певним консерватизмом у вживанні мовних засобів не сприяє їхньому змістовому та функційному різноманіттю. Отже, виконуючи роль «невидимих» частин повідомлення, вставні компоненти пояснюють внутрішню логіку викладу і відображають ставлення автора до повідомлюваного, що робить їх невід’ємною частиною наукового тексту. Розглядані одиниці є не тільки «носіями певних змістових, комунікативно-прагматичних, емотивних завдань, але й самі формують суб’єктивно-модальне тло тексту, додають або нейтралізують експресивність, створюють інформативно завершений малюнок повідомлення» [Назаренко 2024, с. 38]. Окрім того, що вставні компоненти забезпечують зв'язність тексту, вони допомагають читачам краще зрозуміти наміри та емоційний тон автора, доповнюють текст додатковою глибиною, сприяючи більш точній передачі інформації та аргументів. Завдяки цьому вставні компоненти є важливим інструментом для підтримання чіткості та логічності викладу наукового повідомлення.
Література
1. Варивончик А. Тенденції та перспективи ландшафтного дизайну. Вісник КНУКіМ. 2022. № 221-227.
2. Гатальська Н. В. Еквівалентність оцінок естетичних якостей паркового середовища за різних способів дослідженн. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science. 2019. Т.10, № 2. С. 81–90.
3. Дзиба А .А. Формування та трансформація штучних комплексних пам’яток природи другої половини xx століття українського полісся. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science. 2020. Vol.11, no.2. С. 66–78.
4. Завальнюк І. Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови. Українська мова. 2011. №3. С.29 – 40.
5. Крижановська Н. Я., Вотінов М. А., Смірнова О. В. Основи ландшафтної архітектури та дизайну. Харків, 2019. 348 с.
6. Кузнецов С. Паркознавство : підручник. Київ : НАКК., 2019. 196 с.
7. Назаренко І. О. Специфіка вживання вставних компонентів у текстах конфесійного стилю Актуальні питання сучасної гуманітаристики: комунікативно-культурологічний аспект : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (14 травня 2024 року). Кам’янець-Подільський, 2024. С. 35–39.
8. Олексійченко Н. О., Мавко М. С. Особливості оцінювання та формування цільового колориту парку імені Тараса Шевченка у м. Київ. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science. 2019. Vol. 10. №. 2. С. 91–102.
9. Роговський С. В. Сучасні проблеми створення та утримання зелених насаджень у населених пунктах України. Scientific Bulletin of UNFU. 2019. Т. 29, № 1. С. 9–15.
Немає коментарів:
Дописати коментар