КИЧАН Діана СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛЯСЬКИХ ГОВІРОК У ТЕКСТАХ ЮРІЯ ГАВРИЛЮКА

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Науковий керівник: к. філол. н., доц. Р.С.Зінчук

Синтаксичний рівень підляських говірок не вирізняється з-поміж інших мовних рівнів кількістю виразних діалектних явищ. Аналізуючи тексти Юрія Гарилюка, представлені в книгах «Nechaj żywe Pudlasze!» та «Країна свойого слова», простежуємо приклади, які дозволяють зробити висновок про діалектну специфіку синтаксису досліджуваного ареалу.

Специфічні особливості фіксуємо на рівні словосполучення, а саме відмінні від звичних в українській літературній мові норми керування, як-от: pobaczyw sztoś cikawoho [Hawryluk 2001, с. 88], wnesli sztoś swojego [Hawryluk 2001, c. 14] – форма родового відмінка замість типового для цієї позиції знахідного; ne znajszli nawit dwery [Hawryluk 2001, с. 90] – форма знахідного відмінка замість родового; jak ditia, które odniali bat`kam [Hawryluk 2001, c. 93] – форма давального відмінка замість родового з прийменником.

Musimo z joho skorystati [Hawryluk 2001, с. 40] – дієслово skorystati (без закономірного для української мови постфікса) поєднане із залежним займенником у формі родового відмінка з прийменником замість безприйменникової форми орудного відмінка. Аналогічну особливість  засвідчує конструкція korystajuczy z ostatkuw [Hawryluk 2001, с. 35], де дієприслівник поєднано із залежним іменником у формі родового відмінка з прийменником. Зазначені форми, очевидно, є наслідком впливу польської мови, пор. пол. skorzystać z czegoś [Dobrysłownik].

Конструкція słuchaju tradycyjnych dla naszohio rehionu ukrainskich piseń [Hawryluk 2001, с. 14] репрезентує тип керування за зразком польської мови: пор. пол. słychać rady [Szober 1948, c. 461]. У словосполученнях рonad dwadcet průzwiszcz ludi [Hawryluk 2001, с. 14], z żyttiom inszych ludi [Hawryluk 2001, с. 26], starejszy od pameti ludi [Hawryluk 2001, c. 95] слово ludi вжито у формі називного відмінка замість родового.

У словосполуках troch chłopci znajszło [Hawryluk 2001, с. 90], kotoryś z chłopci [Hawryluk 2001, с. 90] іменники вжиті у формі, співвідносній із називним відмінком, а не родовим, як вимагає норма керування в українській літературній мові. Натомість у польській мові нормативними є такі форми: trzej chłopaki znajszli та trzech chłopaków znajszło [Szober 1948, с. 509].

Зворот zdecydowawsia na istoriju в реченні Tomu wybirajuczy kierunok studijuw zdecydowawsia na istoriju [Hawryluk 2001, с. 11] теж є прикладом польськомовного запозичення; пор. пол. decydować się na co [Szober 1948, с. 504].

У матеріалах фіксуємо також говіркові варіанти прийменників, а також прийменники, які в українській літературній мові відсутні або вживані для вираження інших відношень, пор. такі конструкції: każdy czołowiek może uznati sebe za biłorusa [Hawryluk 2001, с. 47]; welmy składny i trudny do uzahalninia [Hawryluk 2001, с. 25]; wziatisia uczytisia do ekzaminuw [Hawryluk 2001, с. 68]; zorijentowany o osobliwostiach krajiny [Hawryluk 2001, с. 108].

Активно вживаний прийменник po (по) у значенні ‘після’: po jakůmś czasi [Hawryluk 2001, с. 20]; Bo Pudliasze to ne Atlantyda, po kotoruj ostali ono lehendy [Hawryluk 2001, с. 11]; Po rannich imprezach – robіͤniowi poradku w witrakowi, mytiowi i snedaniowi, poszli wsіͤ do Biłoweży [Hawryluk 2001, с. 18]. Нетиповим для української, проте закономірним для польської мови є прийменник nad у значенні ‘до’ або ‘на’ [Rudziński 1994, c. 10]: Korystajuczy z ostatkuw dnia, pojiechali nad Narwu...[Hawryluk 2001, с. 35].

У структурі складнопідрядних речень простежено послідовне функціонування сполучника kob [коб], «що постав у результаті зрощення займенникової основи *ko- та частки б < *бы, пов’язаної з формою 2–3 особи однини сигматичного аориста від *byti» [Етимологічний 1985, с. 476] і є відповідником загальновживаного щоб: Dla derewa woda je potrіͤbna kob mohło rosti j trywati – czołowіͤkowi ideja je potrіͤbna, kob můh tworyti j baczyti w tům sens [Hawryluk 2001, с. 28]; To genialna ideja kob zainteresowati mołodych [Hawryluk 2001, c.12]; Взяв чобути в рукі, коб не замочиті, й пошов берегом рикі [Країна 2023, с. 132]; коб і воно розуміело, про што [Країна 2023, с. 145].

У складнопідрядних реченнях, що передають обставинні відношення часу або умови, послідовно функціонує сполучник та сполучне слово коли у фонетичному оформенні – koli (колі): I teper, koli słuchaju tradycyjnych dla naszohio rehionu ukrainskich piseń... [Hawryluk 2001, с. 14]; Ale nawit i tohdy, koli ne je toje specijalnoju zasługoju bat`kůw [Hawryluk 2001, с. 27]; Czołowiek, koli kinuti joho w nowy heohraficzny umowy, szwidko prystosujet`sia [Hawryluk 2001, с. 50]; Колі вуон бліжей пудишов до чорного коня, той приплящив уха і зіаржав так, што Міхалові мороз пошов по плєчах [Країна 2023, с. 134]; Колі у грудці, ще не зусіем висохлуй на попел, знайдеш зерно – проросте й почне свою дорогу в сторону неба [Країна 2023, с.145].

У структурі складнопідрядного означального речення як варіант загальновживаного котрий засвідчено сполучне слово kotory, яке вказує на зв’язок із давньою формою *kotorъ [Етимологічний 1989, с. 61]: I teper, koli słuchaju tradycyjnych dla naszohio rehionu ukraińskich piseń, kotory naprawdu po-narodnomu wykonujut amatorśki kolektywy [Hawryluk 2001, c. 14]; Żyti może ono takij narod, kotory tworyt sztoś nowoho... [Hawryluk 2001, с. 27]; Ludi, kotory oficijalno, w ankietach pry otrymaniowi dowodów osobistych zadeklarowali swoju nacionalnostʹ [Hawryluk 2001, с. 47]; Warty czytania je Kierkegard, kotoroho czut` ne literaturny teksty z-pered 140liet zdajut`sia jakby byli pisany wczora [Hawryluk 2001, c. 61]; kotoryś z chłopci, kotory znajszli dwery j klucz [Hawryluk 2001, с. 90].

У складносурядних реченнях частотним є фонетичний варіант ale (алє) сполучника але: Ale sztoż to nam tak zahrożuje – zzowni, od czużych? [Hawryluk 2001, с. 27]; Było szcze soneczno, ale od budynkuw lahała tіͤn [Hawryluk 2001, с. 71]; Żywszy tut i teper może toje zdawatisia nejmowiernym, ale czołowiek naprawdu może stawati liepszym [Hawryluk 2001, c. 76]; Ну, не робів вуон того часто, алє колі находіла охота, то не било сіли, што б могла його стриматі [Країна 2023, с. 132]; Дощ перестав, алє било сиро й холодно [Країна 2023, с. 132].

Отже, синтаксичні особливості підляських говірок, представлених у проаналізованих текстах Юрія Гаврилюка, простежено передусім у структурі словосполучень, компоненти яких об’єднані зв’язком керування. Зафіксовано також відмінності у вживанні прийменників та у використанні сполучників і сполучних слів у деяких синтаксичних конструкціях. Зауважено про систематичний вплив польської мови на специфіку місцевих говірок.

 

Література

1. Громик Ю., Яворський А. Поліські діалекти в сучасній художній літературі : монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2022. 304 с.
2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. Т. 2: Д–Копці / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та інші. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Наукова думка, 1985. 572 с.
3. Етимологічний словник української мови: В 7 т. Т. 3: Кора–М / Ред. кол. : О. С. Мельничук [гол. ред.] та інші. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка, 1989. 513 с.
4. Країна свойого слова: антологія / упоряд. Ю. Гаврилюк. Більськ-Підляський, 2023. 512 с.
5. Dobrysłownik. URL: https://dobryslownik.pl/ [дата звернення: 07.11.2024]. 
6. Hawryluk J. Nechaj żywe Pudlasze!. Bielśk : Osnowy, 2001. 128 c.
7. Rudziński G. Adlatywne wyrażenia przyimkowe w funkcji okolicznika miejsca i łączliwe z nimi czasowniki. Acta Universitatis Lodziensis. Ksztalcenie Polonistyczne Cudzoziemców. 1994. No 5, S. 5 – 21.
8. Szober S. Słownik poprawnej polszczyzny. Warszawa : Wiedza, 1948. 680 c.