Волинський національний університет імені Лесі Українки
Науковий керівник: к. філол. н., доц. Р.С.Зінчук
Синтаксичний рівень підляських говірок не
вирізняється з-поміж інших мовних рівнів кількістю виразних діалектних явищ. Аналізуючи
тексти Юрія Гарилюка, представлені в книгах «Nechaj
żywe Pudlasze!» та
«Країна свойого слова», простежуємо приклади, які дозволяють зробити висновок
про діалектну специфіку синтаксису досліджуваного ареалу.
Специфічні особливості фіксуємо на рівні
словосполучення, а саме відмінні від звичних в українській літературній мові
норми керування, як-от: pobaczyw sztoś cikawoho [Hawryluk 2001, с. 88], wnesli sztoś swojego [Hawryluk 2001, c. 14] – форма родового відмінка замість типового для
цієї позиції знахідного; ne znajszli nawit dwery [Hawryluk 2001, с. 90] – форма
знахідного відмінка замість родового; jak ditia, które odniali bat`kam [Hawryluk 2001, c. 93] – форма давального відмінка замість родового з прийменником.
Musimo z joho skorystati [Hawryluk 2001, с. 40] – дієслово skorystati (без закономірного для української мови
постфікса) поєднане із залежним займенником у формі родового відмінка з прийменником
замість безприйменникової форми орудного відмінка. Аналогічну особливість засвідчує конструкція korystajuczy z ostatkuw [Hawryluk 2001, с. 35], де дієприслівник поєднано із залежним іменником у
формі родового відмінка з прийменником. Зазначені форми, очевидно, є наслідком
впливу польської мови, пор. пол. skorzystać z czegoś [Dobrysłownik].
Конструкція
słuchaju tradycyjnych dla naszohio rehionu ukrainskich piseń [Hawryluk 2001, с. 14] репрезентує тип
керування за зразком польської мови: пор. пол. słychać rady [Szober 1948, c. 461]. У словосполученнях рonad dwadcet průzwiszcz ludi [Hawryluk 2001, с. 14],
z żyttiom inszych ludi [Hawryluk 2001, с. 26],
starejszy od pameti ludi [Hawryluk 2001, c. 95] слово
ludi вжито у формі називного відмінка замість родового.
У
словосполуках troch chłopci znajszło [Hawryluk 2001, с. 90], kotoryś z chłopci [Hawryluk 2001, с. 90] іменники
вжиті у формі, співвідносній із називним відмінком, а не родовим, як вимагає
норма керування в українській літературній мові. Натомість у польській мові
нормативними є такі форми: trzej chłopaki znajszli та trzech chłopaków znajszło [Szober 1948, с. 509].
Зворот zdecydowawsia na istoriju в реченні Tomu wybirajuczy kierunok studijuw zdecydowawsia na istoriju [Hawryluk 2001, с. 11] теж є прикладом
польськомовного запозичення; пор. пол. decydować się na co [Szober 1948, с. 504].
У
матеріалах фіксуємо також говіркові варіанти прийменників, а також прийменники,
які в українській літературній мові відсутні або вживані для вираження інших
відношень, пор. такі конструкції: każdy czołowiek może uznati sebe za biłorusa [Hawryluk 2001, с. 47]; welmy składny i trudny do uzahalninia [Hawryluk 2001, с. 25]; wziatisia uczytisia do ekzaminuw [Hawryluk 2001, с. 68]; zorijentowany o osobliwostiach krajiny [Hawryluk 2001, с. 108].
Активно
вживаний прийменник po (по) у значенні ‘після’: po jakůmś czasi [Hawryluk 2001, с. 20]; Bo Pudliasze to ne Atlantyda, po kotoruj ostali ono lehendy [Hawryluk 2001, с. 11]; Po rannich imprezach – robіͤniowi poradku w witrakowi, mytiowi i snedaniowi, poszli wsіͤ do Biłoweży [Hawryluk 2001, с. 18]. Нетиповим для української,
проте закономірним для польської мови є прийменник nad у значенні ‘до’ або ‘на’ [Rudziński 1994, c. 10]: Korystajuczy z ostatkuw dnia, pojiechali nad Narwu...[Hawryluk 2001, с. 35].
У
структурі складнопідрядних речень простежено послідовне функціонування
сполучника kob [коб], «що
постав у результаті зрощення займенникової основи *ko- та частки б < *бы,
пов’язаної з формою 2–3 особи однини сигматичного аориста від *byti» [Етимологічний
1985, с. 476] і є відповідником загальновживаного
щоб: Dla derewa woda je potrіͤbna kob mohło rosti j trywati – czołowіͤkowi ideja je potrіͤbna, kob můh tworyti j baczyti w tům sens [Hawryluk 2001, с. 28]; To genialna ideja kob zainteresowati
mołodych [Hawryluk 2001, c.12];
Взяв чобути в рукі, коб не замочиті, й
пошов берегом рикі [Країна 2023, с. 132];
коб і воно розуміело, про што [Країна 2023, с. 145].
У складнопідрядних реченнях, що передають обставинні
відношення часу або умови, послідовно функціонує сполучник та сполучне слово коли у фонетичному оформенні – koli (колі): I teper, koli słuchaju tradycyjnych dla naszohio rehionu ukrainskich piseń... [Hawryluk 2001, с. 14]; Ale nawit i tohdy, koli ne je toje specijalnoju
zasługoju bat`kůw [Hawryluk 2001, с. 27];
Czołowiek, koli kinuti joho w nowy heohraficzny umowy, szwidko prystosujet`sia [Hawryluk 2001, с. 50]; Колі вуон бліжей пудишов до чорного коня, той
приплящив уха і зіаржав так, што Міхалові мороз пошов по плєчах [Країна 2023, с. 134]; Колі у грудці, ще не зусіем висохлуй на попел, знайдеш зерно – проросте й
почне свою дорогу в сторону неба [Країна 2023, с.145].
У структурі складнопідрядного означального речення як
варіант загальновживаного котрий
засвідчено сполучне слово kotory, яке вказує
на зв’язок із давньою формою *kotorъ [Етимологічний 1989, с.
61]: I teper, koli słuchaju tradycyjnych dla naszohio rehionu ukraińskich piseń, kotory naprawdu po-narodnomu wykonujut amatorśki kolektywy [Hawryluk 2001, c. 14]; Żyti może ono takij narod, kotory tworyt sztoś nowoho... [Hawryluk 2001, с. 27]; Ludi, kotory oficijalno, w ankietach pry otrymaniowi dowodów osobistych zadeklarowali swoju nacionalnostʹ [Hawryluk 2001, с. 47];
Warty
czytania je Kierkegard, kotoroho czut`
ne literaturny teksty z-pered 140liet zdajut`sia jakby byli pisany wczora [Hawryluk 2001, c. 61];
kotoryś z chłopci, kotory znajszli dwery j klucz [Hawryluk 2001, с. 90].
У складносурядних реченнях частотним є фонетичний
варіант ale (алє) сполучника
але: Ale sztoż to nam tak zahrożuje – zzowni, od czużych? [Hawryluk 2001, с. 27];
Było szcze soneczno, ale od budynkuw lahała tіͤn [Hawryluk 2001, с. 71]; Żywszy tut i teper może toje zdawatisia nejmowiernym,
ale czołowiek naprawdu może stawati liepszym [Hawryluk 2001, c. 76]; Ну, не робів вуон того часто, алє колі находіла охота, то не било
сіли, што б могла його стриматі [Країна 2023, с. 132]; Дощ перестав, алє било сиро й холодно [Країна 2023, с. 132].
Отже,
синтаксичні особливості підляських говірок, представлених у проаналізованих
текстах Юрія Гаврилюка, простежено передусім у структурі
словосполучень, компоненти яких об’єднані зв’язком керування. Зафіксовано також
відмінності у вживанні прийменників та у використанні сполучників і сполучних
слів у деяких синтаксичних конструкціях. Зауважено про систематичний вплив польської мови на
специфіку місцевих говірок.
Література
- Громик Ю., Яворський А. Поліські діалекти в сучасній художній літературі : монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2022. 304 с.
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. Т. 2: Д–Копці / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та інші. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Наукова думка, 1985. 572 с.
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. Т. 3: Кора–М / Ред. кол. : О. С. Мельничук [гол. ред.] та інші. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка, 1989. 513 с.
- Країна свойого слова: антологія / упоряд. Ю. Гаврилюк. Більськ-Підляський, 2023. 512 с.
- Dobrysłownik. URL: https://dobryslownik.pl/ [дата звернення: 07.11.2024].
- Hawryluk J. Nechaj żywe Pudlasze!. Bielśk : Osnowy, 2001. 128 c.
- Rudziński G. Adlatywne wyrażenia przyimkowe w funkcji okolicznika miejsca i łączliwe z nimi czasowniki. Acta Universitatis Lodziensis. Ksztalcenie Polonistyczne Cudzoziemców. 1994. No 5, S. 5 – 21.
- Szober S. Słownik poprawnej polszczyzny. Warszawa : Wiedza, 1948. 680 c.
Вітаю! Дякую за цікаву розвідку! Скажіть, будь ласка, які найтиповіші синтаксичні конструкції притаманні підляським говіркам?
ВідповістиВидалити