Пилипчук Н. ДИНАМІКА ЛЕКСИКИ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

 

Наталія ПИЛИПЧУК
Волинський національний
університет ім. Лесі Українки
Науковий керівник: д. філол. н., проф. Н. М. Костусяк

ДИНАМІКА ЛЕКСИКИ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Лексична система української мови постійно зазнає змін. Повномасштабна війна значно вплинула та водночас збагатила словниковий запас. Мовці й мова стрімко адаптувалися до нової реальності, у якій перебуває Батьківщина від 24 лютого 2022 року. До низки змін можна зарахувати активізацію лексики військової тематики, зокрема й термінів, що донедавна перебували поза межами щоденного вжитку, залучення до комунікації слів на позначення героїзму ЗСУ, створення лексем-паролів, символічних фраз та народних гасел, надання мовним одиницям нових, почасти незвичних значень, вигадування глузливих прізвиськ для окупантів, російських політиків та пропагандистів.

Дослідження лексичних інновацій перебуває у фокусі уваги значної кількості лінгвістів. Опрацювання порушеної проблеми знаходимо в студіях С. Гриценко [2], М. Навальної та Ю. Калужинської [4], М. Навальної, Н. Костусяк, Т. Левченко, В. Олексенка, А. Шиця й О. Попокової [6] та багатьох інших. Їхні здобутки слугують важливим науковим підґрунтям і методологічною основою для докладного вивчення динаміки лексикону української мови періоду війни, яку розпочала росія. Джерельною базою обираємо медійні тексти, оскільки саме вони оперативно реагують на всі зміни, що відбуваються в суспільстві впродовж останнього часу.

Серед низки праць, присвячених студіюванню військової лексики, заслуговує на увагу стаття М. І. Навальної та Ю. В. Калужинської, у якій мовні одиниці вказаного зразка об’єднано в кілька груп, зокрема виділено: 1) ті, що називають осіб; 2) ті, що характеризують процеси, дії та стани [4]. Лексеми обох різновидів широко використовувані не лише в ЗМІ, а й функціюють у мовленнєвій діяльності споживачів інформації.

Російсько-українська війна посприяла активізації та збагаченню військової лексики на позначення зброї й техніки. Для кожного українця відомі такі загальні та власні назви, як Байрактар (Bayraktar TB2), Джавелін (FGM-148 Javelin), Хаймарс (M142 HIMARS),  Стінгер (FIM-92 Stinger), БМП, танк «Ятаган», комплекс крилатих протикорабельних ракет «Нептун», безпілотник «Фантом», бронеавтомобіль «Отаман», БТР «Спартан» (FV103 Spartan ), самохідна артилерійська установка «Паладин» (Paladin M109A7), БПЛА «Лелека-100», БПЛА «Фурія», ЗРК «Град», ЗРК «Смерч», ворожий Шахід (Shahed-136). Зазначені номінації представлені й у медійних текстах, наприклад: Катер був уражений ракетою з безпілотника «Байрактар» («Gazeta.ua», 13.05.2022); «Ноги тремтять від HIMARS», ­– окупант розповів другу, що ЗСУ нещадно женуть їх з України («Gazeta.ua», 29.09.2022).

У військовому лексиконі з’явилося багато сленгових одиниць на позначення військового спорядження, зброї та техніки. Наприклад, мотилига позначає знищену російську техніку, беха або бумер – український бронетранспортер, бойову машину піхоти (БМП та БТР), бандеромобілі – бойові автомобілі ЗСУ, покемон – кулемет Калашникова, сушка – авіаційні винищувачі Су‑30, Су‑35, лимончик, лимон − гранату. Також наші захисники вбираються в мультики (мультик) – військовий камуфльований одяг, піксель – військовий польовий костюм, термуху – термобілизну, призначену для захисту людського тіла від дії низьких температур, педалі – військове взуття. Вторинні назви характерні й для спецобладнання: птічки, очі й ночніки – безпілотники та прилади нічного бачення, теплик – тепловізор, бронік – бронежилет. Наприклад: Передали їжу та броніки наших захисникам» («Gazeta.ua», 16.06.2022); ЗСУ збили «сушку» окупантів у небі над Донеччиною («24 канал», 30.07.2022).

Воєнний період став зовнішнім чинником, що вплинув на переміщення військової лексики до інших сфер, наслідком чого вважаємо переносне вживання таких слів, як фронт, війська, батальйон тощо. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» подано тільки деякі переносні значення вказаних лексем: фронт – «перен. місце, на якому одночасно виконується кілька процесів, робіт; ділянка, галузь діяльності, що охоплює одночасно різні об’єкти» [1, с. 1550]; батальйон ­– «перен. лави, загони» [1, с. 63]. Натомість лексему військо пояснено як «збройні сили держави; армія. // Частина збройних сил; озброєний загін» [1, с. 187], тобто запропоновано лише її пряме значення. Подані одиниці зберігають семантику, зафіксовану словником, проте водночас і розширюють свій значеннєвий діапазон, що увиразнюють дібрані з газетних публікацій такі сполуки: інформаційний фронт, енергетичний фронт, волонтерський фронт, медійний (або медіа) фронт; тракторні війська, диванні війська; циганський батальйон, диванний батальйон, «батальйон Монако», наприклад: Але з вашою підтримкою та розумним споживанням електроенергії енергетичний фронт все витримає («Gazeta.ua», 02.11.2022); Тракторні війська продовжують збирати трофеї («Еспресо TV», 05.10.2022); «Батальйон Монако»: ДБР розслідує законність виїзду за кордон українських політиків і бізнесменів («Суспільне», 17.08.2022).

Крім того, набули значеннєвого розширення такі лексеми воєнного періоду: бавовна, приліт, дискотека, тривога: бавовна (від російського «хлопок») означає вибух на російській чи тимчасово окупованій території; приліт – влучання ворожої ракети чи снаряда в що-небудь; дискотека – бойові  дії; тривога – сигнал про необхідність прямувати до укриття. Наприклад: Цифрова «бавовна»: за два тижні ІТ-армія заблокувала понад 2400 російських ресурсів («Вісник», 13.09.2022); Федоров розповів про наслідки вчорашньої «бавовни» у Мелітополі («Gazeta.ua», 04.11.2022); Інформацію про «приліт» у столиці підтвердив міський голова Віталій Кличко в Telegram («Gazeta.ua», 31.10.2022); Тому ставки зростатимуть і «дискотека» триватиме («Gazeta.ua», 01.09.2022).

В українських газетах ужито чимало неологізмів на позначення російської армії: свинособаки, русня, рашисти, путінські кати, тікток-війська, армія зомбі, російська (орда, навала), путлерівці, z-окупанти, ваньки. Усі вони містять супровідне негативнооцінне значення. Наприклад: Воїни продовжують активно нищити популяцію особливо небезпечного шкідника, який з’явився на українській землі – свинособаки рідкісної породи… («Gazeta.ua», 17.05.2022); Чимало  політологів стверджують, що систему, яка дозволяє бункерному діду спиратися на підтримку «армії зомбі», він будував поступово («Волинь», 11.05.2022); Русня, приходь, ми готові тебе знищувати! (Телеканал «Прямий», 05.05.2022). Частовживаним в українській мові періоду російсько-української війни 2022 р. став номен орки на позначення росіян-загарбників. Цю лексему запозичено з відомого твору Дж. Р. Р. Толкіена «Гобіт» («The Hobbit»), у якому орки – жахливі створіння, що мають варварську натуру, схильні до війни, насилля й підлості, приземкуваті, кремезні зі звіриними рисами, злі істоти-ординці, позбавлені людських відчуттів, окрім ненависті та люті [2]

Чимало новотворів з’явилося на позначення президента росії – путіна, які вияскравлюють його підлість, жагу до вбивства, прагнення знищити український народ задля самоствердження й із метою задовільнити власні амбіції: бункерний дід, ліліпутін, хутін пуйло, божевільний дід, дід із кнопкою, кремлівський (терорист, вождь, фюрер, диктатор), пітерський гопник, хапутін, капутін, голомозий вождь, кадебістський маніяк, злісний курдупель, директор бюро ритуальних послуг, путлер, бліда міль, божевільний з ядерною кнопкою. Наприклад: А яким буде кінець кремлівського фюрера? («Вісник», 12.05.2022); Як аргумент кремлівський вождь послався на так званий «масовий героїзм і доблесть, стійкість і мужність» солдатів цієї бригади («Програма-Панорама», 28.04.2022).

Отже, лексику періоду російсько-української війни поповнила чимала кількість мовних одиниць, серед яких нові номінації й ті, що засвідчують розширення своєї семантики. У них відбито почуття, емоції, пам’ять і переживання українського народу.

Література

1.    Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т.  Бусел. Київ, Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.

2.    Гриценко С. П. Мовні інновації російсько-української війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика,  2022. № 2 (32). С. 9–13. URL : https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.32.02 (дата звернення: 05.11.2022).

3.    Мінісловник військового сленгу: «муха», «покемон», «улітка» URL : https://armyinform.com.ua/2019/08/20/minislovnyk-vijskovogo-slengu-muha-pokemon-ulitka/   (дата звернення: 04.11.2022).

4.    Навальна М. І. , Калужинська Ю. В. Актуалізація лексики на позначення військових дій, процесів та станів. Психолінгвістика. 2018. № 24. С. 218–235. URL: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-2-218-235 (дата звернення: 04.11.2022).

5.    Неологізми війни: слова, що з’явилися за останні пів року URL:  https://varianty.lviv.ua/89865-neolohizmy-viiny-slova-shcho-ziavylysia-za-ostanni-piv-roku (дата звернення: 04.11.2022).

6.    Navalna M., Kostusiak N., Levchenko T., Oleksenko V., Shyts A., Popkova O. Extra-Linguistic Factors and Tendencies of Activation of Military Vocabulary in Ukrainian Mass Media. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 2022. Vol. 12, Issue 1, Spec. Issue XХV. P. 184–189. URL : http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/120125/papers/A_33.pdf (дата звернення: 04.11.2022).