Маковійчук Л. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Людмила МАКОВІЙЧУК

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Науковий керівник: к.філол. н., асист. І.М.Струк

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 Позакласна робота з української мови є важливим компонентом навчально-виховного процесу в закладах загальної середньої освіти (далі ЗЗСО), оскільки репрезентує цілеспрямовані, організовані на добровільних засадах, на основі пізнавальних зацікавлень учнів мовні заняття, що перебувають поза межами уроків (іноді й поза межами навчальної програми) з метою поглиблення знань школярів, активізації їхньої пізнавальної діяльності.

Організовуючи позакласну роботу з української мови, учителі мають дотримуватися загальнодидактичних і лінгводидактичних принципів, визначених чинними програмами. У науковій літературі виділено різні підходи до класифікації принципів позакласної роботи. Наприклад, Н. М. Діденко наголошує на таких ефективних принципах навчання й організації позакласної роботи: «індивідуалізації навчання, наукової ґрунтовності, наочності, систематичності й послідовності, доступності, міцності й зв’язку теорії з практикою, емоційності, міжпредметних зв’язків, вибірковості, комунікативності, демократизації й гуманізації, виховання»  [1, с. 47]. Учителі-словесники повинні враховувати різні підходи щодо класифікації принципів та обирати найоптимальніші під час своєї професійної діяльності.

Успішна реалізація принципів позакласної роботи залежить від правильного вибору форм, методів та засобів навчання. Існують різні класифікації форм позакласної роботи: за кількісним складом (індивідуальні, групові, масові); за частотою проведення (систематичні й епізодичні); за способом транслювання мовного матеріалу (усні та письмові).

Серед ефективних індивідуальних форм позакласної роботи О. Кучерук називає такі: «підготовка учнем виразного читання текстів, складання індивідуальних повідомлень про стилістичні особливості тексту, підготовка окремого виступу на конференцію, творчий переклад іншомовних текстів українською мовою, написання індивідуальних творчих робіт, наукових досліджень» [2, с. 181]. До найпоширеніших групових форм позакласної  роботи належать гуртки рідної мови, на важливості яких одним з перших наголошував І. Огієнко у праці «Наука про рідномовні обов’язки» та зазначав, що «кожний свідомий громадянин мусить дбати, щоб навіть у найменших оселях закладалися «Гуртки плекання рідної мови», які повинні активно діяти при церковних парафіях та закладах освіти» [3, с. 32]. З-поміж ефективних масових форм виокремлюють «мовний тиждень, який передбачає різні види позакласної роботи – заняття гуртка, випуск журналів, проведення конкурсів, вікторин, мовних олімпіад тощо» [4, с. 160]. До систематичних зараховують мовні гуртки, клуби, ведення блогу, вебсторінки або сайту, членство в Малій академії наук, які проводять постійно зі сталим складом учнів. Серед епізодичних форм важливими є мовні олімпіади, конкурси, презентації, виставки, екскурсії до музеїв, бібліотек, теле- та радіостудій, редакцій).

У системі організації позакласної роботи з української мови в ЗЗСО важливе місце займають інноваційні технології навчання: музейно-педагогічні, інформаційно-комунікаційні, інтерактивні, технології колективно-групового навчання та ситуативного моделювання. Застосування тих чи тих технологій вчителями під час позакласних занять з української мови сприятиме індивідуалізації та систематизації навчальної діяльність учнів, забезпечить підвищення мотивації до вивчення предмета.

У межах позакласних занять важливо враховувати формування соціокультурної компетентності учнів, що передбачає здатність до колективного співробітництва, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті прагнення, правильно планувати та успішно реалізовувати соціальні проєкти; активно вести діалог відповідно до комунікативної ситуації; вирішувати проблеми в різних життєвих ситуаціях.

Заняття в межах позакласної роботи з української мови в ЗЗСО допомагають розвивати, вдосконалювати фахову компетентність та лінгвокреативність учнів; формують зацікавленість школярів до предмета; допомагають розкрити учням красу й багатство української мови, усвідомити її роль у формуванні особистості й розвиткові країни.

Література

1.      Діденко Н. М. Методика позакласної роботи з української мови у процесі профільного навчання: дис. … канд. пед. наук зі спец. 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова). Київ, 2016. 194 с.

2.      Кучерук О. А. Основи естетичного виховання в шкільному курсі української мови: навчальний посібник для студентських вузів. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. 200 с.

3.      Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки. Львів: Українська Академія Друкарства; вид-во «Фенікс» при сприянні фонду «Відродження», 1995. 46 с.

4.      Словник-довідник з української лінгводидактики: навчальний посібник / за ред. М. І. Пентилюк. Київ: Ленвіт, 2015. 320 с.