Саранча А. НАЗВИ ПОСУДУ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ В ГОВІРКАХ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Анна САРАНЧА

Черкаський національний університет

 імені Богдана Хмельницького

Науковий керівник: к. філол. н., доц. Т. В. Щербина

НАЗВИ ПОСУДУ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ В ГОВІРКАХ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тематична група побутової лексики становить розгалужену й динамічну систему найменувань, оскільки зі зміною побуту змінюються й пов’язані з ним реалії. Назви посуду й кухонного начиння в різних зонах українського діалектного континууму неодноразово ставали об’єктом наукових розвідок (З. Ганудель, С. Панцьо (лемківські говірки), Е. Ґоца (українські карпатські говірки), А. Майборода (східнополіські говірки), М. Тимченко, Г. Чорноморець (південностепові говірки), А. Зеленько, К. Глуховцева, М. Волошинова (східнослобожанські говірки), Г. Мартинова (говірки Правобережної Черкащини) тощо). Проте вивчення структури й семантики назв посуду для приготування їжі, динаміки цих найменувань в говірках Золотоніського району Черкаської області не втрачає актуальності досі, адже важливо засвідчити інформацію з кожного ареалу, з кожної говірки, бо, з одного боку, номінація в говірках відбувається невимушено й природньо, а з іншого – зміни в суспільно-економічному й культурному житті діалектоносіїв, одним із наслідків яких стають активні динамічні процеси в лексиці, актуалізують потребу ретельно фіксувати мовні явища, що з часом стають невідворотно втраченими.

Для приготування їжі використовують процеси варіння, смаження, випікання, кожен з яких передбачає різний посуд. З-поміж назв посуду для варіння в досліджуваних говірках найуживаніші: каст^ǀрул’a, гор^ǀшчок, гор^ǀнец’, ка^ǀзан, сково^ǀр’ідка, сковоро^ǀда, ^ǀлистик, ^ǀформа.

Для семи ‘металевий посуд (переважно циліндричної форми) для варіння страв’ виявлено маніфестанти каст^ǀрул’a, ка^ǀзан. Розрізняють ці назви відповідно за диференційними ознаками (ДО) «матеріал виготовлення»: ча^ǀвун:а каст^ǀрул’а, ал’у^ǀмін’ійева каст^ǀрул’а, жи^ǀл’ізна каст^ǀрул’а, ма^ǀл’ірована каст^ǀрул’а; а також «розмір»: каст^ǀрул’ка – невелика, до двох літрів; гор^ǀшчок – більша посудина, в якій готували переважно перші страви, гор^ǀнец’ – менший. Лексему гор^ǀшчок вживають і для позначення семи ‘глиняний виріб для кімнатних рослин’.

Форми для запікання теж різняться за ДО «матеріал виготовлення»: жи^ǀл’ізна ^ǀформа ‘посудина, дно якої виготовлене з тонкого металевого листа із загнутими краями та невисоким бортиком, для смаження та випікання їжі; форма для випікання’; кира^ǀмічна ^ǀформа ‘посудина, дно якої виготовлене з тонкого керамічного листа із загнутими краями та невисоким бортиком, для смаження та випікання їжі; форма для випікання’; ^ǀглин'ана ^ǀформа ‘посудина, дно якої виготовлене з тонкого глиняного листа із загнутими краями та невисоким бортиком, для смаження та випікання їжі; форма для випікання’.

Сему ‘неглибокий круглий посуд, у якому смажать їжу’ в говірці с. Антипівка Золотоніського р-ну і в говірці м. Золотоноша позначають лексеми: сково^ǀр’ідка, сковоро^ǀда. Виявлено видові назви сковороди за ДО «розмір»: ма^ǀла ^ǀсковорода ‘маленький неглибокий круглий посуд, у якому смажать їжу’; ве^ǀлика ^ǀсковорода ‘великий неглибокий круглий посуд, у якому смажать їжу’. На позначення невеликої сковороди діалектоносії використовують лексему сково^ǀр’ідочка.

До аналізованої мікрогрупи як компоненти єдиної ідеографічної сфери належать і назви кришок для посуду. Так, сема ‘верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір’ представлена лексемами ^ǀкришка, ^ǀпокришка, мотивовані дієсловами «крити», «покрити». Лексема ^ǀкришка в досліджуваній говірці має ще й значення ‘кришка, яку використовують для консервування’ – за^ǀкаточна ^ǀкришка.

Отже, для аналізованих найменувань релевантні диференційні ознаки «розмір», «матеріал виготовлення», «призначення». У мікрогрупі назв посуду для варіння їжі засвідчені словотвірні зв’язки між компонентами (ка^ǀзан – каза^ǀнок; сково^ǀр’ідка – сково^ǀр’ідочка). Більшість засвідчених у говірках Золотоніського р-ну найменувань належать до загальновживаної лексики, що репрезентує її взаємозв’язок, з одного боку, з літературною мовою, а з іншого – із середньонаддніпрянським діалектом, що став її підґрунтям.

 

Література

1.              Ганудель З. Т. Бытовая лексика украинских говоров Восточной Словакии (названия пищи, посуды и утвари) : автореф. дис. на здобутя наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.02. Київ, 1980.  21  с.

2.              Глуховцева К. Д. Лексика народного побуту українських східнослобожанських говірок : дис. канд. філол. наук : 10.02.01. Київ. 1992.  427 с.

3.              Ґоца Е. Д. Назви їжі й кухонного начиння в українських Карпатських говорах: дис. канд. філол. наук : 10.02.01. Ужгород. 2001. 466 с.

4.              Зеленько А. С. Лексика перехідних південночернігівських і суміжних говорів: дис. канд. філол. наук : 10661. Запоріжжя, 1967. 240 с.

5.              Мартинова Г. І. Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа (за даними побутової лексики правобережної Черкащини) : дис. канд. філол. наук : 10.02.02. Київ. 1993.