11.21.2024

ЗОЛОТЕНКО Анастасія ФУНКЦІЮВАННЯ ЕКСПРЕСИВНО ЗАБАРВЛЕНОЇ ЛЕКСИКИ В РОМАНІ О. ПЕЧОРНОЇ «ХИМЕРНИЦЯ»


 Запорізький національний університет

Науковий керівник: к. філол. н., доц. Н. О. Зубець

Дослідження стилістичноно маркованої лексики залишається одним із пріоритетних завдань сучасної мовознавчої науки, оскільки експресивні багатства української мови – невичерпні. Вивчення таких мовних одиниць у стилістичному, соціолінгвістичному, лексичному аспектах, з’ясування їхньої ролі в комунікації уможливило виникнення новітньої галузі в мовознавчій науці – експресології, основи якої заклали М. Жовтобрюх, П. Дудик, Г. Колесник, М. Пилинський, В. Чабаненко [див. Чабаненко 1984] і розвивають сучасні дослідники – Н.  Бойко, М. Гамзюк, С. Єрмоленко, Л. Мацько, О. Тодор та ін.

Лексичний склад мови швидко реагує на суспільно-політичні, наукові, культурні перетворення та зміни, які особливо відчутні в ХХІ столітті, що зумовило поповнення запасу різнорівневих експресивних одиниць. Експресивна лексика – це «слова, які не тільки виражають якісь поняття, а й мають емоційний відтінок» [Бойко 2005].

Найбільш виразно експресивна лексика проявляється в художньому стилі, бо емоційна виразність є важливою його характеристикою. Аналіз експресивної лексики в художніх творах є актуальним етапом у дослідженні мовної картини світу автора, оскільки через експресивні одиниці виражають не тільки емоції, а й соціокультурні цінності та індивідуальні характеристики персонажів. У цьому плані досить цікавими для спостережень та аналізу є твори сучасних авторів, з-поміж яких нашу увагу привернула творчість однієї з найуспішніших письменниць, члена НСПУ, лауреатки двох престижних премій – імені Олеся Гончара та імені Михайла Коцюбинського, авторки кількох літературних бестселерів про одвічні почуття та людські долі Олени Печорної. Роман «Химерниця» [Печорна 2020], тема якого – сексуальне насилля над жінкою в наш час,  написаний на основі реальних подій, які сталися в різних регіонах України і привернули увагу, схвилювали широку громадськість. Мета нашої розвідки – охарактеризувати особливості функціювання експресивно забарвленої лексики в романі «Химерниця» Олени Печорної.

Н. Бойко зауважує: «Експресія слова виявляється в контексті, у зв’язку з іншими лексичними одиницями, вона сприймається як зовнішній маркер, що проявляється у зв’язку зі стильовою контрастністю, несподіваними асоціаціями і є відображенням динамічних процесів у мовленні» [Бойко 2005, с.195]. Класифікацію експресивно забарвлених слів у романі здійснюємо на основі їх функцій, семантичних особливостей та емоційної насиченості [Бойко 2005, с. 9], що дозволяє краще розуміти їхню роль у структурі мовлення та розширює можливості аналізу мовних явищ.

Експресивно забарвлена лексика в романі виконує різні функції, відображаючи як негативні, так і позитивні сторони у сприйнятті явищ, подій, персонажів. Семантичне наповнення таких лексичних одиниць розкривається завдяки контексту або ж визначається їхнім лексичним значенням.

Одна з основних –  характерологічна функція: така лексика розкриває внутрішній світ персонажів, їхні емоції, настрій і ставлення до людей, подій, надаючи їм глибини та індивідуальності: Руська одразу відчула… щось не так, але їй було настільки погано, ніби нутрощі вивертало назовні, удруге вона відмахнулась від уявної картинки, бо та була надто швидкоплинна і нетривка [Печорна 2020, с. 60]; Гострий біль у грудях, як цвяхом прибив, не підвестись [Печорна 2020, с. 25].  Важливу роль відіграють конотативи-оцінки – слова з конотативною оцінкою, які використовуються для оцінювання об’єктів або явищ: Це ж вони про батька питають, а вона, як остання прошмандовка, і знати не знає хто [Печорна 2020, с. 169];  Адже бідолаха не полінувався і таки пошкутильгав до хати, довго вовтузився біля вікна, а вийшов, що нова копійка, переможно розмахуючи газетою [3, с. 20]; Ет, бідолашна Оксана [Печорна 2020, с. 15]; Ворона обскубана й та кинула [Печорна 2020, с. 23].

Емоційно-виразова функція дає можливість авторці передати певний емоційний настрій чи атмосферу, створюючи у читача співпереживання або підсилюючи емоційний відгук. У цьому сенсі помітними є емотиви-афективи слова, що виражають емоційні реакції та почуття: Коли Оксана Петрівна підняла футболку, дівчина здригнулась, інстинктивно прикривши оголені груди долоньками [Печорна 2020, с. 11]; Осьде правдонька, на долоні, глядіть! [Печорна 2020, с. 338]; Ну-ну, Льошко, що ж ти з собою, голубчику, дієш? [Печорна 2020, с. 48]; Лісова самітниця гірко зітхнула [Печорна 2020, с. 29]; Моʼ, ще по селу побіжиш, щоби людоньки на ліки скинулись? [Печорна 2020, с. 20].

Інша важлива функція – оцінна, за допомогою якої висловлюється авторське ставлення до персонажів або подій: Там дівчат гарних, здорових  [Печорна 2020, с. 154]; Дах мохом вкрився, немічний димар набакир сповз, дерев’яні стіни лущились на сонці, наче міняли шкіру [Печорна 2020, с. 7]; Черевики чвакають, штанини змокли, вода стікає на очі, а йому однаково, штовхає забрьоханий зад залізяки, а та, що сказилась, обдала з голови до ніг брудом і хоч би на сантиметр виповзла [Печорна 2020, с. 11]; Важний мужчина [Печорна 2020, с. 36]. Її осягненню сприяють емотиви-образи, які створюють романтичну атмосферу – лексеми, що передають емоції через образні асоціації: Вже коли сутінки у ніч зайшли, мамка облишила сапку й пішла у сад, де такий-сякий літній душ стояв, і як проковтнула ніч, ще й зірками присипала [Печорна 2020, с. 277]; А вона – піщинка на долоні у когось невидимого [Печорна 2020, с.  85]; Руся озирнулась й відгорнула краєчок подушки, де янгол ховався [Печорна 2020, с. 86].

Експресивно забарвлена лексика підсилює певні елементи сюжету, надаючи їм більшого значення або напруги. У цьому виявляється її інтенсифікаційна функція, її вираження забезпечують інтенсиви-оцінки – слова, що виражають інтенсивну оцінку: Жіноцтво цвіло й пахло, ледь пісень не співало… весільних [Печорна 2020, с. 35]; Таки порушили душевну рівновагу бісові баби [Печорна 2020, с. 16] та інтенсивам-емотивам: На м’якому кріслі у своїй палаті виявила крихітну плямку червоного кольору [Печорна 2020, с. 42]; Дівчина, притримуючи птаха на плечі, слухняненько рушила до хати, вже на порозі спинилась і прошепотіла вкрадливо [[Е1] Печорна 2020, с. 29]; Це ж скільки він у цьому триклятому лісі блукає? [Печорна 20203, с. 23].

Соціально-культурна функція полягає у відображенні особливостей мовлення певних соціальних груп, культурного середовища або певного часу, роблячи мову персонажів автентичною і наближеною до реальності: – Слухай, а давай махнемось, га? [Печорна 2020, с.  25]; Консиліум призначити на п’ятницю [Печорна 2020, с. 40]. Її повнішому відображенню служать емотиви-оцінки – лексеми, що поєднують емоційний та оцінковий компоненти: Дурдомчик на виїзді, їй-богу! [Печорна 2020, с. 174];  Пика, що у чорта [Печорна 2020, с. 32]; Друзяки твої [Печорна 2020, с. 28]; Ет! Відьомське плем’я [Печорна 2020, с. 16]; Всіх клієнтів згадала: бувших, нинішніх і прийдешніх, спонсорів, папиків, благодійників – хоч би хтось у голові затримався [Печорна 2020, с. 255]; <…> коли Рита не підвелася за хвилину-дві, мужики занепокоїлися й мусили лишити недопите пиво [Печорна 2020, с. 280]; Коля всю дорогу ніс малу на руках [Печорна 2020, с. 283]; І що така цяця у нашому болоті забула? [Печорна 2020, с. 20] Еге! Знайшла нужденних [Печорна 2020, с. 22].

Естетична функція експресивно забарвленої лексики забезпечує створення яскравого, образного стилю, який захоплює читача і робить твір виразнішим і емоційно насиченим. Цьому сприяють емотиви-символи слова, що мають символічне значення і передають культурно значущі емоції: До світанку три години лишилося, – сказала й пішла до хати, лише босі п’яти й окрайці червоних маків на сорочці майнули [Печорна 2020, с. 30]; Барвінок плететься, наче рядно накинули на галявину. І про вогонь пекельний, і про роботу, яку втратить і зразу ж знайде [Печорна 2020, с. 96].

Отже, експресивно забарвлена лексика є багатофункціональним компонентом у мовній системи роману «Химерниця» і виступає не тільки засобом передавання емоційної насиченості художнього тексту, суб'єктивної оцінки, а й допомагає у формуванні стилістичної своєрідності індивідуального стилю О. Печорної. Багатозначність і контекстуальна варіативність експресивної лексики у творі дає можливість змінювати інтенсивність та напрямок емоційного впливу залежно від умов спілкування персонажів.

Література

1. Бойко Н. Українська експресивна лексика : семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти : монографія. Ніжин : ТОВ «Видавництво «АспектПоліграф», 2005. 552 с.

2. Ганич Д., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів.  Київ : Вища школа, 1985. 360 с.

3. Печорна О. Химерниця. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2020. 384 с.

4. Чабаненко В. Основи мовної експресії. Київ : Вища школа, 1984. 165 с.

1 коментар:

  1. Ваша стаття, пані Анастасіє, присвячена важливому аспекту мовознавства – дослідженню експресивної лексики, зокрема в художньому стилі. Підхід, обраний Вами, для вивчення цього феномена через призму функцій лексичних одиниць у контексті художнього твору, є надзвичайно актуальним, адже дозволяє глибше розкривати не тільки мовні явища, а й психологічні та соціокультурні особливості персонажів і ситуацій.

    ВідповістиВидалити