11.10.2022

Тертишна І. ФОНОВІ ОНІМИ У ТВОРІ МАКСА КІДРУКА «ЖОРСТОКЕ НЕБО»

 

Ірина ТЕРТИШНА

Запорізький національний університет

Науковий керівник: к. філол. н., доц. І. І. Ільченко

 

ФОНОВІ ОНІМИ У ТВОРІ МАКСА КІДРУКА «ЖОРСТОКЕ НЕБО»

Фонові оніми – це важливий елемент світобудови авторського задуму, оскільки ці власні назви створюють фон оповіді, деталізують та роблять сюжет твору більш «живим». І. В. Пасько розглядає технотрилер, як жанр який «вписується в парадигму метажанрової системи фантастики, яку традиційно розглядають у контексті масової літератури» [2, с. 87]. Специфіка технотрилеру полягає у детальному зображенні взаємодії людини з технологіями, яка призводить до трагічних наслідків. У романі «Жорстоке небо» події розгортаються навколо роботи аеропорту та авіакатастрофи, яка і є рушійною силою твору, тому автор використовує велику кількість порейонімів.

Порейонім – оніми, які позначають будь-який засіб пересування: літаки: «ААРОН 44», «Аронов АР-24», «Boeing 767», «АТР 72», «Ил-96», «Superjet», «McDonnell Douglas DC-9»,  «McDonnell Douglas MD-82», «Boeing 707»,  «Airbus A390», «Airbus A319», «Boeing 800», «Air Inter», «Hawker 800 XPi», «Аронов АР- 124», «Gulfstream G150», «Boeing 737-400», «Airbus A320»; «LearJet 60XS»; лайнери «Ту-214», «Туполєв Ту-134», «Ту-154М», «Ту-154Б», «Sukhoi Superjet 100», «Яковлєв Як-42»; есмінець (корабель) «Шеффілд»; автомобілі: «Рено», «Mercedes Benz»,  «BMW», «Cadillac», «Peugeot 301», «Rolls-Royce Phantom», «Toyota Land Cruiser» , «Range Rover», «Daewoo Lanos», «Volkswagen Passat», «Toyota Camry», «Toyota Highlander»; мопед «Peugeot Elvseo 125», «Elyseo»; бомбардувальник «Ту-160», «F-4 Phantom»; чартер «Скай Дрім»; тягач: «Relliance Mercury RM350»; снігоочисник «Øveraasen RS 400». Порейоніми стають важливим елементом твору, адже пов’язанні з основною сюжетною лінією роману: « «ААРОН 44», помалу звільняючись з обіймів сили тяжіння, злетів на чотири метри над смугою – майже достатньо, щоб перелетіти «Øveraasen». Майже…» [1, с. 97]. Автор детально розбирає особливості будови та роботи літака «ААРОН 44», порівнює його з іншими моделями та наводить схеми побудови. Порейоніми довершують твір та надають йому достовірності, адже репрезентують сьогодення та надають технотрилеру відтінку достовірності та фактажу, який впливає на читача. Тому без цього виду онімів неможливо повністю передати концепцію твору.

У романі виділяємо ергоніми  «(від гр.ergon «праця, діяльність» + онім; англ. еrgononym) – власна назва певного об’єднання людей: організація, партії, установи, закладу» [3, с. 85]. У творі ергоніми представлені різними видами організацій: компанії «Франс Континенталь», «Міжнародні Авіалінії України», «Armavia», «Ильюшин Финанс Ко», «South American Aircraft Leasing S.A.», «Air Koryo», «Трансаєро», «Аеросвіт», «Twin Jet», «HOP», «Скай Дрім», «Air France», «Thalys», «Avon», «Австрійські Авіалінії», «Air Inter», «Mavel», «Air Berlin», «ГрінКо», «TWA»; банк «UniCredit Bank»; МАК (міждержавний авіаційний комітет); металургійна компанія «ArcelorMittal»; Запорізьке конструкторське бюро «Прогрес»; авіабудівне підприємство ВАСО; «Cubana Airlines», «Air Panama»,  ІКАО, «Belize Air», «Ангара»; футбольні клуби «Динамо», «Шахтар». Ергоніми не тільки створюють картину дійсності, але й відображають ділові відносини, ринкову та економічну конкуренцію компаній, яка могла стати причиною авіакатастрофи: «На початку 2013-го український серійний завод «Авіант» і російське підприємство ВАСО, де «ААРОН 44» збирали за ліцензією, випустили 41 літак, якими оперував десяток авіакомпаній: «Міжнародні Авіалінії України», корейська «Air Koryo», кубинська «Cubana Airlines», центральноамериканські «Air Panama», «Belize Air»»  [1, с. 125].  

Фонові оніми твору «Жорстоке небо» Макса Кідрука вибудовують чітку картину дійсності, деталізують побут та становлять значну частину світобудови роману, роблять його завершеним та цілісним.

 Література

1. Кідрук.  М. Жорстоке небо : роман. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного дозвілля», 2014. 608 с.

2. Пасько  І. В. Жанрово-стильова специфіка технотрилерів Макса Кідрука. Наукові праці Чорноморського державного університету ім. Петра Могили. Філологія. Літературознавство, 2016. Вип. 264,  С. 86–91.

3. Словник української ономастичної термінології / уклад.: Д. Г. Бучко, Н. В. Ткачова. Харків : Ранок-НТ, 2012. 256 с.

 

1 коментар:

  1. Скажіть, будь ласка, чи є фонові оніми особливостями ідіостилю Макса Кідрука? Чи простежили Ви якусь закономірність у тому, як письменник добирає/використовує чи навіть творить їх?

    ВідповістиВидалити