САХАБУТДІНОВА Дар’я СПЕЦИФІКА СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ НЕРОЗЧЛЕНОВАНОЇ СТРУКТУРИ У РОМАНІ ЄВГЕНІЇ КУЗНЄЦОВОЇ “СПИТАЙТЕ МІЄЧКУ”

 Запорізький національний університет

Науковий керівник: к. філол. н., доц. С.В.Сабліна

Зміна парадигм сучасної лінгвістики із таксононімної на антропоцентричну й нові дослідження з комунікативно-прагматичного й когнітивного синтаксису все ж покладаються на неспростовний факт, що  формальна будова речення попри свою структурну стабільність поступово ускладнюється, як ускладнюється інформативно-комунікативна сфера суспільства. Це стосується будь-яких структурних типів складного речення, як двокомпонентних, так і ускладнених: “пошуки  оптимального варіанту  визначення  складного  речення  не закінчуються. У 2005 році відновилося старе  тлумачення складного речення як поєднання  простих речень. Вчення про складне речення –  важлива  та  неоднозначна  проблема,  яка  потребує свого остаточного вирішення” [Щупко 2021, с. 214].

Роман Євгенії Кузнєцової “Спитайте Мієчку” унікальний діалогічністю, яка властива розмовному стилю. З огляду на стилістику цього твору – це розмовний стиль, викладений художньо. Саме тому у його текстових структурах немає розлогих описів природи, психологічно-рефлексійних роздумів героїв, а тому й синтаксична структура відповідна: діалог, пряма мова, багатокомпонентні речення. Двокомпонентні складносурядні, складнопідрядні чи безсполучникові речення – не надто частотні.

Наші спостереження над специфікою синтаксису роману «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнецової все ж схилили нас до ідеї використовувати типізовану структурно-семантичну класифікацію складнопідрядних речень [Христіанінова 2012] як вихідну у застосуванні до ідіостилю сучасної української письменниці.

При аналізі складнопідрядних речень з підрядною з’ясувальною частиною дуже важливо визначити семантичні параметри дієслів, які потребують пояснення. Умотивовуємо тим, що семантика присудків-дієслів у цілому координує і синтаксичну семантику підрядної частини, а кількість дієслів, що пояснюються, у таких реченнях дозволить зробити певні висновки про частотність і, відповідно, покаже специфіку художнього контексту та особливості ідіолекту Євгенії Кузнецової. Саме тому далі деталізуємо прикладами складнопідрядні з’ясувальні з пояснюваним дієсловом. У романі частотні речення, у яких підрядні частини узалежнені й пояснюють  дієслова-присудки зі значенням мислення: Думав, що вже ніколи не захоче сім’ю (с.114)¹; Ну, ти ж розу­мієш, що це якби моє (89); Мієчка тут вирішува­ла, куди рухатись далі (с.7); Ти ж розумієш, що ця дівчинка — це твоя відповідальність? (с.107);

_

¹ Тут і далі покликаємося на видання: Євгенія Кузнєцова. Спитайте Мієчку. Львів, 2021, 272 с., зазначаючи в дужках сторінки. 

Уяви, дитинко, якби я почала колупатись у трав­мах свого дитинства? (с. 45).

У досліджуваному романі більшість пояснюваних дієслів у складнопідрядних реченнях, зрештою, все ж належать до семантичного класу, пов'язаного з інтелектуальною роботою людини. Це пов’язуємо з тим, що багато уваги в романі приділено рефлексіям героїв. Це звісно ж пояснює факт синтаксичної динамічності аналізованого художнього тексту, оскільки саме дієслово в головній частині виступає темою, і суттєво семантично і синтаксично доповнюється підрядною частиною: Я не знаю, що робити (с. 11); Вона ж не знає, що весь інший час  ти носиш оте своє плаття кольору і фасону мішка під картоплю (с. 8); Ніхто не знав, у кого вона вдалася такими чорними очима, густими темними бровами (с. 19); Бабуся згадувала, як до неї сюди приїздив її батько (с. 82).

Менше прикладів досліджуваних підрядних при поясненні дієслів із семантикою зорового чи слухового сприйняття у головній частині речення:  Ви ж лучче бачите, що там у неї висвітлюється? (с. 47); Дивимось, чи з того місця у твого майстра руки ростуть (с. 106); Прокидаєшся зранку і вже відчуваєш, що живеш недарма (с. 70); Дівчинка оббігла хату і дивилась, як чоловік ходить дахом (с. 95). Одинично представлені пояснювальні в головній частині дієслова руху: Він тільки те й робив, що придумував ці аргументи (с.73).

Здебільшого діалогічна форма викладу тексту роману є причиною того, що головна частина  підрядних з’ясувальних містить пояснювальний дієслово-присудок зі значенням говоріння: Лілічка, бувало, сперечалась і казала, що терапія може повернути до життя (с. 45); Ще дід твій казав, що ця яблуня має завалитись (с. 24); І ти думаєш, що вони за такі дурні гроші продадуть гарбузи?(с. 34); Не кажи нічого за дітей, що вони б’ються (с. 42); Матері моїй не кажіть, що я вагітна (с. 44).

Важливими є засоби сполучення підрядної з’ясувальної частини, оскільки вони є носіями різних семантичних відтінків підрядного, а сполучні слова, крім того, можуть бути члени речення, і, відповідно, маркувати семантику підпорядкування в такого типу складнопідрядному реченні.

У складнопідрядних реченнях з підрядними з'ясувальними у романі Євгенії Кузнецової було виділено ряд типових сполучників  і сполучних слів, але здебільшого це сполучник що, сполучне слово що, сполучники чи сполучні слова  як, кого, яке, куди, якби, скільки, якими та ін: Вона пролізла між яблунями і побачила, якими рівними ря­дами вони посаджені (с. 121); У цій кімнаті ще біль­ше відчувалося, як пахне від неї свіжістю і ледь чутним ароматом парфумів (с. 80); Я знаю, про що ти, мам (с. 82); Мієчка взяла Люсю за руку і незчулась, як заснула (с.125).

В аналізованому романі найбільш уживаним сполучним засобом є для приєднання підрядного з’ясувального є сполучне слово що (42 %), та сполучник що (43 %) решта сполучників -15%. Аналізований підрядний тип речення із сполучним словом що, або сполучником що містять повідомлення про реально існуючу дію, опис, факт, виражений в головній частині найчастіше дієсловом.

Складнопідрядні речення з підрядними означальними в романі Є. Кузнецової “Спитайте Мієчку”– це досить широкий масив синтаксичних конструкцій. У цих реченнях підрядна частина або доповнює головну частину, яка не в усьомі формує закінчену думку, або передає додаткові відомості, якщо головна частина цілком закінчена. У дослідженому тексті роману переважають присубстантивно-означальні речення з пояснюваним словом – іменником: Так хто ви тому чоловікові, що смереки садив? (с. 71); Марта винесла надвір сум­ку з Люсиним одягом, яку залишив Іван (с. 62); Я в пастці, яку організу­вала собі сама (с. 56); Врешті знайшла свої джин­си, в яких ходила ще студенткою (с.93).

У романі Є. Кузнецової “Спитайте Мієчку” два домінувальні типи складнопідрядних речень з означальною частиною:

1) присубстантивно-означальні, коли пояснюваним словом виступає іменник, субстантивований прикметник: Іншою рукою вона терла яблуко об власне коліно, на якому легкою синьою хвилею лежав щойно подарований сарафан (с. 9)

2) прономінально-означальні, які вказують на таку ознаку предмета, яка виділяє його з ряду подібних: Точно така, як маленькою була (с. 22).

У складнопідрядних речень з означальною частиною показовим є те, що головна частина може бути різного ступеня закінченості, змістовної завершеності по відношенню до підрядної частини, і в залежності від цього вона має неоднакове синтаксичне навантаження. Здебільшого підрядна частина виконує такі функції: а) доповнює головну частину речення, яка не виражає закінченої думки: Це той рай, про який ти мені казав? (с. 7); Марія тепер наче виконувала роль, яку свого часу не дограла бабуся (с. 57); б) доповнює й  деталізує відомості щодо головної частини, яка в цілому формує думку: Спитала тоді юна ще Теодора, дивлячись на старий хлів і на за­лишки розваленої хати, яку наче розбило судомами (с. 7); — Аби за коліна, — крикнула Лілічка з-за дверей з банкою молока, яку тримала на талії (с. 16); Вона стояла у червоних шортах і в білій сорочці, яка задерлась на вагітному животі (с. 23). Причому другого типу речень куди більше, ніж перших.

Отже, складнопідрядні речення нерозчленованої структури в романі Є. Кузнецової “Спитайте Мієчку”– типовий і поширений з-поміж типів підрядних речень масив синтаксичних конструкцій. У цих реченнях підрядна частина або доповнює головну, яка не виражає закінченої думки, або в більшості випадків все ж мість додаткові відомості щодо інформативно неповного головного.

Література

1. Кузнєцова Євгенія. Спитайте Мієчку. Львів, Видавництво Старого Лева. 2021. 272 с.

2. Христіанінова Р. О. Складнопідрядні речення в сучасній українській літературній мові: монографія. Київ: Ін-т української мови; Вид. дім Дмитра Бураго, 2012. 368 с.

3. Щупко С. О. Складне речення – своєрідне граматичне утворення. Наукові записки. 2021. Випуск 192. С.213-218.