Волинський національний університет імені Лесі Українки
Науковий керівник: д. філол.н., проф. Мельник І. А.
У сучасній стилістиці питання функційного стилю розглядається через призму визначення стилю. Стиль – це суспільно усвідомлена і функційно зумовлена, внутрішньо об’єднана сукупність прийомів вживання, відбору і поєднання засобів мовного спілкування у сфері тієї чи тієї загальнонародної, загальнонаціональної мови, співвідносна з іншими такими ж способами вираження, що слугують для інших цілей, виконують інші функції у мовній суспільній практиці певного народу [Коваль 1987, с. 5]. Важливо відзначити, що в цьому визначенні головну роль відіграє функція, яка визначає сутність кожного стилю. Однак деякі лінгвісти вважають, що функція визначає стиль тільки історично, і в даний час вже склалися типи мови з певними мовними засобами, які визначаються не тільки функцією, а й традиціями і нормативними вимогами. Завдяки цьому кількісний склад функційних стилів є результатом історичних процесів, і сьогодні існує стабільна стильова система, яка більше не змінюється.
Якщо розглядати функційні стилі не як історичні категорії, а як живі форми мовного спілкування, то постає питання: у чому полягає методика вивчення стилів у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО). Однією з проблем є те, що часто автори підручників і навчальних посібників пропонують класифікацію функційних стилів без чіткого визначення критеріїв, на основі яких здійснюється ця класифікація. У підручнику "Стилістика української мови" запропоновано цілий комплекс критеріїв, серед яких: сфера суспільно-виробничої діяльності, тип мовомислення, форма суспільної свідомості, форма виразу мови, спосіб комунікації, ситуація, тип і вид мовлення, тематичні й конотативні ознаки мовних одиниць, а також особливості текстотворення [Мацько 2005, с. 155].
Одним з найбільш важливих аспектів є відповідність класифікації функційних стилів їхньому практичному використанню. Мова виконує три основні суспільні функції: спілкування, повідомлення та вплив. Ці функції можна співвіднести з трьома основними функційними стилями: спілкування, яке здійснюється за допомогою побутового стилю; повідомлення, яке є характерним для наукового, офіційно-ділового та ділового стилю; і вплив, який притаманний публіцистичному стилю [Пономарів 2000, с. 5].
Невизначеність класифікації, яка використовується для викладання функційних стилів в закладах освіти, призводить до необхідності раціоналізації цієї проблеми. Пропонується розглядати функційний стиль в контексті соціальної функції мови, що забезпечує більш логічне і послідовне визначення функції кожного стилю. Це не тільки наочно описує теоретично функційний стиль, але і оптимізує процес написання тексту в різних ситуаціях спілкування. Тому, беручи до уваги потреби живого спілкування, вдосконалення методики викладання стилістики є основою для підвищення якості освіти ЗЗСО, що забезпечує формування більш глибоких і ефективних знань учнів про мовні явища.
Традиційно в українському мовознавстві виділяють п'ять основних функційних стилів: науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, розмовний і художній. Всі вони мають різну соціальну функцію, пов'язану з конкретними сферами діяльності та комунікації. Науковий стиль, наприклад, спрямований на передачу знань, обґрунтування фактів і теорій, публіцистичний стиль активно впливає на громадську думку, намагаючись формувати ідеї та погляди суспільства. Офіційно-діловий стиль регулює відносини в сфері управлінських і правових процесів, розмовний стиль забезпечує неформальну комунікацію в побуті, а художній стиль має на меті естетичне задоволення через систему образів і художніх прийомів.
Розширення функційної класифікації стилів в сучасній лінгвістиці, зокрема додавання таких стилів, як епістолярний, ораторський, конфесійний чи інформаційний, стало об'єктом суперечок. Зокрема, питання щодо епістолярного стилю викликає сумніви, оскільки листування може мати різні функції залежно від виду листа, що робить його більше жанровим різновидом, ніж окремим стилем. Це ж стосується і конфесійного стилю, функції якого залишаються недостатньо чітко визначеними.
З огляду на розбіжності в трактуванні функційних стилів, важливим є встановлення єдиного підходу до їх вивчення в закладах загальної середньої освіти. На етапі навчання важливо акцентувати увагу на розрізненні стилів за їх основними функціями в комунікації.
Сучасна мовна освіта в школах спрямована на всебічний розвиток мовленнєвих здібностей учнів, особливо через вивчення стилістики як важливого елемента лінгвістичної підготовки. Викладання цього курсу є не лише теоретичним, але й практичним, оскільки стилістика допомагає здобувачам освіти зрозуміти різноманітність мовних засобів та їх використання в різних контекстах. «Завдання курсу стилістики в школі – не тільки ознайомити учнів з особливостями функціонування мови у різних сферах спілкування, а й дати систематичні знання про особливості функціональних стилів мови, сформувати вміння й навички комунікативно виправданого використання стилістичних ресурсів мови у залежності від ситуації мовлення, ознайомити учнів із поняттям авторського (письменницького) стилю, виховувати потребу вивчати рідну мову, повагу до української літературної мови як мови державної; формувати індивідуальну та загальну культуру мовлення» [Ходанич 2021, с. 8].
Отже, шкільний курс стилістики відіграє важливу роль у формуванні мовленнєвих здібностей учнів, забезпечуючи не тільки знання функцій мови в різних галузях, але й уміння використовувати мовні ресурси залежно від конкретної ситуації спілкування. Це розвиває повагу до своєї рідної мови, допомагає краще усвідомлювати її багатство та важливість, набувати навичок, необхідних для формування високої мовної культури, що важливо для формування мовної особистості.
Література
1. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. Київ: Вища школа, 1987. 352 с.
2. Мацько Л. І. та ін. Стилістика української мови: [підручник]. Київ: Вища школа, 2005. 462 с.
3. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: [підручник]. Тернопіль: Навчальна книга, Богдан, 2000. 248 с.
4. Ходанич Л.П., Ходанич П.М. Стилістика в профільній школі: Методичний посібник для вчителя. Ужгород: ЗІППО, 2021. 85 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар